Мені цікаво спостерігати за розвитком мовлення моєї дитини. Яра, скорочено від Ярослава, народилася 2009 року в Едмонтоні - столиці Альберти. Коли їй було чотири місяці ми повернулися до України, а ще через рік знову переїхали до Едмонтону, і в 2013 ми опинились вже в Лондоні. Тобто, більшу частину свого життя вона провела в англомовних країнах.
Коли їй було три місяці і один день вона сказала "яра" і "та". І "яра" було вимовлене фонетично вірно. До речі, зараз вона вивляє своє ім'я як щось середнє між "яра" та "ява". В Україні вона потроху почала говорити (звук "р" перестала вимовляти приблизно коли їй був рік - це або сталася якась фізіологічна зміна, або почала імітувати інших дітей). При повернені до Канади вона швидко навчилась говорити "baby" та "bye", і... майже перестала говорити.
Всі знайомі говорили, що це нормально, що дитина спантеличина, що у багатьох дітей імігрантів є така проблема і що це мине з віком, а дитина буде вільно говорити двома мовами. Це нас непокоїло і коли ми були на огляді в педіатра ми запитали про це. Відповідь повторювала мантри друзів: все буде окей. Через рік ми почали шукати садочок щоб дитина мала більше спілкування з однолітками. І з вересня 2011 вона почала ходити в садочок.
В той же час ми купили телевізор, якого ми не потребували, щоб дитина дивилася англомовні мультики. В пакеті, який ми передплатили, було приблизно десяти каналів для дітей різного віку: для однорічних мультики майже без слів, для трохи старших добрі мультики з чіткою вимовою, для підлітків - серіали. Канали працюють цілодобово, і деякі з них не мають реклами (ми з дружиною не дивились телевізора в Канаді, бо на звичайних каналах реклами є більше чим фільмів чи передач). Наш друг, який працював в Telusі - одній з найбільших телекомункаційних компаній Канади, розказував, що на перегляд каналів для дітей витрачаються найбільше часу глядачів, далі йдуть платні порно канали, які є легальним в Канаді, спортивні і все решту. Він пояснював це тим, що батьки таким чином відкуповуються від дітей, щоб ті їм дали трохи вільного часу.
Телевізор та садочок (а може і вік) дали своє: приблизно через пів-року Яра почала розмовляти по англійськи. Її мова була не досконала: вона не вимовляла частини звуків, речення складалися з двох-трьох слів, граматично це був тільки теперешній час і тільки однина.
Я її не весь час розумів, жінка заявляла, що розуміє її завжди, хоча майже ніколи не могла перекласти її мову коля я її просив :). Плюс доня перестала вимовляти навіть прості українські слова, замість "мама" і "тато" почала казати "mammy" та "daddy". З українською ситуація кардинально покращилась, після того як мої жінки провели майже місяць в Україні літом 2012. Тепер дитина стала хитрішою: вона говорила згідно з правил англійської граматики, але почала змішувати англійські та українські слова: вибираючи простіші. Так замість "dog" вона казала "пес", а на малого собаку - "puppy", а не "песик".
Ми хотіли від дитини більшого і записались на прийом до логопеда. Виклали список її недоліків наведений на початку попереднього параграфу, пройшли одногодинний тест, на якому тестували, які фонеми вона вимовляє, а які не дуже; як описує предмети,... В результаті нам сказали, що вона говорить нормально як на її віку, деякі звуки вона не вимовляє, але все теж в межах норми. До від'їзду до Британії ми були на двох чи трьох заняттях в медичному центрі, займалися вдома і вона почала вимовляти деякі фонеми добре: "ст", "сп" та інші.
На даний момент Яра розуміє три мови: англійську, українську та російську. Причому дві останніх вона ще не розрізняє (мені дуже цікаво, що твориться в її голові). Говорить і далі посередньо, але вже пробує розказувати цілі історії. З нами на англо-українській суміші (українські слова з якимось акцентом), а з ляльками по англійськи. І вже час ві часу виправляє мою англійську вимову. Ми маємо сподівання, що за пару років вона буде чудово розмовляти двома мовами.
No comments:
Post a Comment